Слово "добиватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док.

1. тільки недок. Вживати рішучих заходів для досягнення поставленої мети, яких-небудь результатів. Країна Рад наполегливо проводить політику миру, добивається загального і повного роззброєння під суворим міжнародним контролем (Літ, газ., І.VІІІ 1961, 1); — Ще ж Андрій Дмитрович говорив про російських соціал-демократів — більшовиків і Леніна, як про таких, що добиваються повної волі і влади робітникам і селянам (Козл., Ю. Крук, 1957, 346); Уперше за своє життя бачив він, щоб рабиня добивалася права (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398); // тільки док. Досягти поставленої мети, яких-небудь результатів, доклавши зусиль. Пролетаріат не може добитися свободи інакше як шляхом революційної боротьби за повалення.. монархії і за заміну її демократичною республікою (Ленін, 19, 1950, 209); Без високої індивідуальної майстерності кожного гравця великих успіхів у сучасному баскетболі не доб’єшся (Веч. Київ, ІІ.УІІ 1961, 4).

2. від кого, в кого. Дізнаватися про кого-, що-небудь шляхом випитування; допитуватися. [Грицько:] А вона, бідна, щодня у мене добивається: як там Петро Васильович? Чи можна їх побачити? (Мирний, V, 1955, 184); Він мав думку у сей день добитися від Олександра, чи бути йому у конторі, чи ні (Мирний, IV, 1955, 144).

◊ Не доби́тися сло́ва (ві́дповіді і т. ін.) — не можна, не вдається викликати на розмову, дістати відповідь. [Ганна:] Ти ходиш сама, блукаєш, як сирітка, не доб’єшся від тебе слова… Скажи-бо, що з тобою? (Кроп., V, 1959, 116).

3. тільки недок., в що, до чого. Стукати в двері, настійливо намагаючись увійти. — Мабуть, мати пряде, — подумав він, та й став добиватись у двері (Мирний, II, 1954, 241); Йон кинувся одсувати сінешні двері, до яких нетерпляче вже добивались (Коцюб., І, 1955, 282).

4. розм. Добиратися до кого-, чого-небудь. — Із самої Америки гість Добивається зараз до мене (С. Ол., Вибр., 1959, 131); — Василько обламався вчора, збивсь з дороги і ледве добився до нас уночі (Коцюб., І, 1955, 84); — Ви не знаєте, як нам добитися до колгоспу «Промінь Жовтня»? (Ю. Янов., І, 1958, 593).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 318.