Слово "добиратися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОБИРА́ТИСЯ1, а́юся, а́єшся, недок., ДОБРА́ТИСЯ і рідко ДІБРА́ТИСЯ, доберу́ся, добере́шся, док.

1. Переборюючи труднощі, нешвидко прибувати куди-небудь, до когось, чогось. Ось уже добиралися [десятники] до половини гори, потомилися, стали перепочити (Мирний, І, 1954, 257); Бондаренко товарними поїздами добирався додому (Головко, II, 1957, 456); Щасливо добралися до своєї держави, поженилися й добре живуть (Калин, Закарп. казки, 1955, 55); Кармелюк дібрався в Нову Синяву пізньої осені (Кучер, Пов. і опов., 1949, 100); * Образно. Нехай сей лист добирається до Вас, як сам хоче, а я не чекатиму четвертої адреси (Л. Укр., V, 1956, 175); // Добиватися потрапити куди-небудь, до когось, чогось. — Степан знає, чого постить: хоче скоріше до раю добратися! — Еге, так його й пустять (Стельмах, II, 1962, 7); // Проникати потай куди-небудь, до когось, чогось. Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся (Коцюб., І, 1955, 469); — Андрію, Андрію, підіймай хлопців. Хтось до стовпів наших добирається (Трубл., 1,1955, 124); // Натрапляти на що-небудь. На дво́рі, якось опівдні, Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти. «Гляди! — озвався через тин Кум Северин, — Як доберуться Свині — потокмачать [потовкмачать]» (Гл., Вибр., 1957, 204); [Тьотя Сима:] Матінко! А флакон же в кімнаті лишився, під подушкою. Ану, як хто добереться (Коч., II, 1956, 459); Баба, йшовши на часок, Впхала в стіл запаси. А Кіндрат шукав книжок І добравсь… до «каси» (С. Ол., Вибр., 1959, 232).

2. Рухаючись у певному напрямі, досягати чого-небудь. Ось уже довга тінь від очерету простяглася вподовж озера, добирається до бугорка, де грають хлопці (Мирний, IV, 1955, 24); Щодня з лісів, з ярів прибувала вода, виходила з берегів, затоплювала луки, ..сади, добиралася до хлівів і хат (Шиян, Баланда, 1957, 60); Кров, насичена киснем, добирається до найдальших цяточок мозку, голова робиться свіжа (Ю. Янов., І, 1958, 606); // Наближатися, доходити до якого-небудь часу, віку, до якоїсь суми, величини. Щось гупало, немов у подушку, і промовляло: — Тридцять вісім! — Тридцять дев’ять!.. — Коли діло добиралося до півсотні, чортик перекрутився скільки разів у снігу, зареготався (Вас., І, 1959, 129); -Адже добираємося вже до дюжини літ по Жовтневій революції, .. п’ятирічку індустріалізації беремося з честю виконати, може, й за чотири роки! (Ле, Міжгір’я, 1953, 349); // безос. Уже було пізно, добиралося до півночі (Мирний, IV, 1955, 52).

3. до чого, розм. Поступово, докладаючи зусиль, дізнаватися про що-небудь; дошукуватись до чогось. Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу, а потім лише потроху почали добиратися до надзвоненого (Стельмах, Хліб.., 1959, 377); Нерч мусив розуміти його, добратися до того, що лежало між словами, що не договорювалося… (Рибак, Час.., 1960, 374).

4. до кого-чого, перен., розм. Діставати можливість розправитися з кимось. — Пан полковий писар щось до нас добирається і так і підгляда, щоб мокрим рядном на нас напасти (Кв.-Осн., II, 1956, 160); — Завзята дівка!.. Отака може і до вас, Шумейків, добратися, людей на це діло підбити, забрати млина (Шиян, Баланда, 1957, 68); На щастя, …його не впізнали, а то б дісталось і старому Ратушнякові, і до Когута дібралися б (Цюпа, Назустріч.., 1958, 344).

5. розм. Починати використовувати, вживати що-небудь. — Доберімось лишень до її наливок та варенухи! (Н.-Лев., III, 1956, 146).

◊ Добира́тися (добра́тися) до душі́ (до се́рця) — проникати (проникнути) в душу (в серце); хвилювати, зворушувати. Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 23); Бачура відчув: до душі цієї людини добратися можна (Чаб., Тече вода.., 1961, 52); Добира́тися до ро́зуму — набиратися розуму; розумнішати. Як почала добиратись до розуму невеличка дитина — Ти [музо] її чарувала своїми чарівними казками (Мирний, V, 1955, 279); Добира́тися смаку́ — відчувати смак. У роті в його від випивки мов потерпло — німіло, він уже не добирався ніякого смаку ні в чому (Мирний, І, 1954, 297); Добра́тися глу́зду — зрозуміти що-небудь. Вони [статути] написані ніби санскритом: скільки не розшифровую — ніяк не доберусь глузду (Гончар, Людина.., 1960, 11).

ДОБИРА́ТИСЯ2, а́юся, а́єшся, недок. Пас. до добира́ти 2. Цеховий організатор добирається з числа найбільш досвідчених членів партії (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 318 - 319.