Слово "добродійний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОБРОДІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який має на меті давати матеріальну допомогу бідним. Міністерство внутрішніх справ затвердило статут нового добродійного товариства (Коцюб., III, 1956, 198).

2. Який приносить користь, дає добро. Добродієм я величаю його тільки з української гречності, а зовсім не тому, щоб він уславився чимсь добродійним або хоч просто добрим (Сам., II, 1958, 356); * Образно. Після лютої зими настала добродійна весна (Барв., Опов.., 1902, 418).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 324.