Слово "добуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся; мин. ч. добу́вся, добула́ся, ло́ся; наказ. сп. добу́дься; док.

1. Те саме, що добира́тися1. До робочого місця треба було добуватися вузенькою вертикальною горловиною.., деручись по вузькій.. залізній драбині (Ткач, Плем’я.., 1961, 126); У вас уже руки помліли, дихати стає важко, а ви ще й до середини [річки] не добулись, щоб перепочити, ви перекидаєтесь на спину (Мирний, IV, 1955, 318); Тільки підвечір наступного дня я добувся до тихого полустанку (Гур., Новели, 1951, 143); // Переборюючи труднощі, підніматися наверх. Вона [хмарка] чіплялась за смерекові гребені зелені, за уступи оголеної кручі.., немов людина, що з тяжким зусиллям на гору добувається (Л. Укр., І, 1951, 196); // тільки недок. Настирливо добиватися, намагатися увійти, проникнути куди-небудь. — Мабуть, — кажу,чи не помилились: не в те віконце добуваєтесь! (Вовчок, І, 1955, 123); Добувалися до тої комірки злодії, але ніколи не могли її розбити (Фр., II, 1950, 347).

2. Вириватися, виступати, виходити назовні. Микула здригнувся кілька разів, у горлі здавило, глухий стогін добувався з його грудей і не міг добутися (Мак., Вибр., 1956, 511); Смішок добувсь йому з горла і покотився по зморшках обличчя (Коцюб., II, 1955, 64); З діри почав добуватися густий, смердючий дим (Фр., II, 1950, 123).

3. розм. Те саме, що добува́ти 1. Пішла [Ївга] до сусід [сусідів], позастановила і намисто, і дукати, і хрести, і материні плахти, добулась грошей (Кв.-Осн., II, 1956, 273); Не вгамувався чоловік той, ..щоб добутись свого, найняв собі панка, повіреного (Україна.., І, 1960, 16); Ростіть, цвітіть і добувайтесь долі, Аби не знать ні гвалту, ні неволі (Стар., Вибр., 1959, 65); [Микита:] На тих дорогах Не легко б князь добувся перемоги (Коч., III, 1956, 15).

4. тільки док., розм., рідко. Довго перебуваючи де-небудь, зазнати чогось неприємного. Добувся, як швед під Полтавою (Номис, 1864, № 1796); — От тобі,каже, — добулася, як сова на току! (Барв., Опов.., 1902, 85).

5. тільки недок. Пас. до добува́ти 1-3. Так хочеться знать, як живуть китобої І як добувається в надрах руда… (Шер., Дружбою.., 1954, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 327.