ДОБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Закінчувати будувати що-небудь; будувати до кінця, до певної межі. Поруч лікарні.. добудовували готель (Ле, Міжгір’я, 1953, 432); —Невже ж таки ви добудували оці будинки з прохацьких грошей? — аж крикнула з дива Галецька (Н.-Лев., IV, 1956, 308); // Прибудовувати до збудованого раніше. [Лобанова:] А мій палац? Зруйнували? [Гаркуша:] Навпаки, добудували. Ще один корпус прибудували (Лев., Нові п’єси, 1956, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 328.