ДОВГОНО́СИЙ, а, е. З довгим носом. Панночка й насправді була довгоноса, і з родимкою (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 115); Цей довгоносий птах водиться тільки.. на мілких болотах (Досв., Вибр., 1959,409); Павло сам напоїв його з довгоносого чайничка.. солодким чаєм (Кучер, Голод, 1961, 432).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 331.