ДОВГОПО́ЛИЙ, а, е. З довгими полами (про одяг). Де-де забовваніли.. люди — в личаках, у довгополих балахонах (Мирний, II, 1954, 119); Попереду йшов високий чолов’яга у.. довгополій шинелі (Речм., Весн. грози, 1961, 429).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 332.