ДОВОЄ́ННИЙ, а, е. Який був, існував до війни. Металургійна промисловість України, яка до війни давала близько 3 млн. т чавуну, ..в 1921 р. випускала лише 1% довоєнної продукції (Іст. УРСР, II, 1957, 218); Наводив [Давид] цифри, щоб порівняти з довоєнним рівнем та з двадцять першим роком (Головко, II, 1957, 130); // Який існує з часу, що був до війни. Марія, розвісивши біля печі мокру хустину і старий, ще довоєнний, командирський плащ з мідними гудзиками, теж присіла до столу (Руд., Остання шабля, 1959, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 337.