Слово "дожинати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЖА́ТИ, жну́, жне́ш, док., перех. і без додатка. Закінчувати жати; жати все, до кінця; жати до певної межі. Переказує піп через людей до Івана, щоби йшов дожинати (Март., Тв., 1954, 38); Захапались [женці] — кожен своє дожинати. Бо завтра вже, може, й ніколи буде (Головко, II, 1957, 240); На Йвася глянула, взяла його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Шевч., II, 1953, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 346.