Слово "дозорчий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОЗО́РЧИЙ, а, е.

1. Те саме, що дозо́рний. Двоє дозорчих партизанів, хвилюючись, стежили, як просувалася танкова колона повз них (Ле, Опов. та нариси, 1950, 261); Під тим лісом мався бути дозорчий курінь осаула (Ле, Хмельницький, І, 1957, 105); Дозорчим.. у тому замкові був Харко Найда (Морд., І, 1958, 140).

2. у знач. ім. дозо́рчий, чого, ч., рідко. Те саме, що нагля́да́ч. Розвидняється. Через деякий час гримить засув, одчиняються двері і з’являється старший над вартою з тюремними дозорчими (Мам., Тв., 1962, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 348.