Слово "дока" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДО́КА, и, ч. і ж., розм. Людина, добре обізнана з чим-небудь, досвідчена в чому-небудь; знавець своєї справи; дойда. — Он між ними, Дивись, — сидить з Ромна багач Розумний, дока, про все знає (Мирний, V, 1955, 287); — Нудока!знов розсміявся Головін.Навіть титул використає, щоб більше грошей уторгувати (Бурл., Напередодні, 1956, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 350.