Слово "доконечно" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОКОНЕ́ЧНО. Присл. до доконе́чний. Він добре знав, що всі дівчата на селі горнуться до його [нього], й думав, що й Лукина доконечно піде за його заміж (Н.-Лев., III, 1956, 347); Її [Вкраїну] пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? (Фр., X, 1954, 66); — Заперечити не можна, все тобою зроблене доконечно потрібне (Собко, Нам спокій.., 1959, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 354.