ДОЛО́НЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до доло́ня. Дитиночка дивиться матусі в вічі любенько й веселенько та в долонечки плеще (Вовчок, І, 1955, 96); Синій ряст ми з тобою збирали, Ми ходили з тобою у рясті, Сині пучечки в долонечки клали, Захлинались обоє у щасті (Забашта, Пісня.., 1961, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 359.