Слово "долічуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., перев. із запереч. н е. Лічачи, знаходити, виявляти те, що повинно бути. Сьогодні, як і перш, він лічив, рівняв рахунок до рахунку, але ні до чого не міг долічитися (Гр., II, 1963, 92); Сама [Христя] Остапа квапила старостів швидше слати, щоб уже й не чіплявся ніхто. Та й тягти далі вже ніяк: баби, звісно які — долічатьсяі так уже сорому не минути (Головко, II, 1957, 399).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 359.