ДОМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. і без додатка. Закінчувати молотити; молотити до певного часу. Голову колгоспу.. ми знайшли на степу, біля комбайна, що якраз домолочував великий лан озимої пшениці (Вишня, II, 1956, 245); Домолотивши останню скирту пшениці,.. на бурякове поле почали сходитись люди (Кучер, Трудна любов, 1960, 88); Домолотити до вечора.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 365.