ДО́МРА, и, ж. Російський народний щипковий музичний інструмент з дерев’яним корпусом овальної форми, схожий на мандоліну. Самодіяльний оркестр на пероні — дві гармошки, бубон, домра й гітара — весело награвав (Ю. Янов., Мир, 1956, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 366.