ДО́НЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до до́ня. Повернувся, постояв [Колісник], хитаючись, і гукнув на усі хати: доню-ю! донечко! (Мирний, III, 1954, 292); Незнайомі .. питають у матері, в який клас, п’ятий чи шостий, ходить її донечка! (Хижняк, Тамара, 1959, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 367.