Слово "допит" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДО́ПИТ, у, ч., юр. Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з’ясування чого-небудь. Увесь час інформували мене, як іде допит (Вас., IV, 1960, 34); Довго тривав допит свідків, аж набридло Явдосі чекати (Донч., III, 1956, 13); * У порівн. Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом, відповідає, немов на допиті (Збан., Єдина, 1959, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 371.