ДОПИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. допи́тувати і допи́туватися. Не дослухалася вона до того допитування [селян], вона навіть не бачила нічого перед собою, окрім одного Пилипка (Мирний, IV, 1955, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 371.