ДОПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. Платити додатково; сплачувати решту належної суми, сплачувати все до кінця. Щоб прискорити проривання буряків, крім основної оплати, колгосп доплачує колгоспницям по 3 карбованці за кожний вироблений на цій роботі трудодень (Колг. Укр., 9, 1957, 3); Дістав аж два листи… За одного з приємністю доплатив 14 коп. (Коцюб., III, 1956, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 372.