Слово "дорадник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОРА́ДНИК, а, ч.

1. рідко. Той, хто дає поради, радить що-небудь; порадник. — Я старався лиш про те, щоби бути дорадником і помічником тим, що зверталися з довір’ям до мене (Коб., І, 1956, 270); А поки що Сава порядкував на бригадіпер вий [перший] дорадник, права рука бригадирова (Горд., І, 1959, 544).

2. діал. Назва службовця-консультанта.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 376.