Слово "досвітчаний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОСВІТЧА́НИЙ1, а, е, рідко. Те саме, що досві́тній. Було ще рано. У вікна дивилась зимова ніч, зорі тремтіли в морозному повітрі, досвітчане світло в далеких хатах блимало (Коцюб., І, 1955, 326).

ДОСВІТЧА́НИЙ2, а, е, заст. Прикм. до до́світки2.

Досвітча́на ма́ти, заст. — жінка, у хаті якої молодь збиралася на досвітки. Оце було як осінь, то вже дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату.. має, щоб її просити у досвітчані матері (Барв., Опов.., 1902, 56); Ніхто нічого звечора не робить. От хіба тільки молодеча збереться у досвітчаної матері (Мирний, III, 1954, 405).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 383.