ДОСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОСЛА́ТИ, дошлю́, дошле́ш, док., перех. Посилати кого-, що-небудь додатково. Сил Москва нам досилає на визволення (Тич., II, 1957, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 383.