Слово "досконалий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОСКОНА́ЛИЙ, а, е.

1. Який має потрібний ступінь довершеності. Багато досконалих машин дала наша промисловість соціалістичному сільському господарству (Колг. Укр., 11, 1958, 2); // Який визначається повнотою позитивних якостей; довершений. Вона.. має досконале виховання (Л. Укр., III, 1952, 646); Буває, що майстер, одливши скульптуру, Наново вершить і формує свій труд, Змінивши невкрай досконалу натуру (Перв., II, 1958, 364).

2. Повний, абсолютний. Поважала його і молодь за досконале знання мови (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 384.