ДОСТУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОСТУПИ́ТИСЯ, ступлю́ся, сту́пишся; мн. досту́пляться; док., розм. Те саме, що доступа́ти 1. Провідники, хто тільки міг, доступилися в сіни, щоб поглянути через шкляні двері на те розбирання [жеребків] (Л. Укр., III, 1952, 555); Він знайшов такі місця, до яких жодна сила не змогла доступитися (Скл., Карпати, II, 1954, 108); Тут.. злидні на злиднях та дорожнеча така, що й не доступишся (Н.-Лев., І, 1956, 575); — Не доступитеся ви, діду, до пана! Наїхали гості, щодня на полювання їздять, — вальдшнепів підстерігають… (Л. Янов., І, 1959, 362).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 390.