ДОСЯ́ГНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин.д. до досягну́ти 2, 3. Імперіалізм є найвищий ступінь розвитку капіталізму, досягнутий лише в XX столітті (Ленін, 21, 1950, 263); Він казав про те, що не можна заспокоюватися на досягнутих результатах (Донч., І, 1956, 500); // дося́гнуто, безос. присудк. сл. За останні роки у нас досягнуто нового могутнього технічного прогресу (Ком. Укр., 11, 1960, 86).
2. у знач. ім. дося́гнуте, того, с. Те, чого досягли, домоглися. Радянські люди ніколи не заспокоюються на досягнутому (Рад. Укр., 26.Х 1956, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 391.