ДОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех.
1. Доводити навчання кого-небудь до кінця, до певного строку. Довчаючись сам, він доучував весь час своїх офіцерів та бійців (Гончар, І, 1954, 102).
2. Доводити вивчення чого-небудь до кінця, до якоїсь межі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 396.