Слово "дохлятина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм.

1. Здохла тварина; // збірн. М’ясо, трупи здохлих тварин; падло. Леви і леопарди живляться свіжим м’ясом, а гієни і шакали вдовольняються дохлятиною (Фіз. геогр.,5, 1956, 140).

2. ч. і ж., перен. Квола, слабосила людина або тварина. [Котенко:] Адже як прибилася вона, то всі кричали: де це ви таку дохлятину вискіпали?.. А я передбачив, що в тім дранті є вогник (Стар., Вибр., 1959, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 397.