ДОХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймається; зрозумілий. Не все просте і дохідливе геніальне, але все справді геніальне просте і дохідливе (Талант.., 1958, 43); Простим дохідливим словом розкривав [коваль] людям очі, наводив на непокору (Горд., II, 1959, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 397.