ДОЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., рідко. Те саме, що дочека́тися. Ще дочекають наші руки обробляти свої ниви, свої городи, свої садки… (Коцюб., II, 1955, 16).
Не дочека́ти (у 2 і 3 ос. одн. і мн.) — загрозливе попередження, що щось не здійсниться, не відбудеться. Всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер ще дитину оддай їм… Не дочекають… (Коцюб., II, 1955, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 399.