ДОШКУТИЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Шкутильгаючи, дійти, добратися куди-небудь. Вчора вона ледве дошкутильгала до ночівлі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 401.