Слово "доісторичний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОІСТОРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до найдавнішого періоду, про який нема писемних свідчень. Що не кажи, а ці святки, цей свят-вечір.. промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ, віють поезією давніх, доісторичних часів… (Коцюб., III, 1956, 128); // перен. Про що-небудь дуже давнє, застаріле, старомодне. Сей лист однаково в той день не пішов би, — такі-то ще доісторичні тут пошти (Л. Укр., V, 1956, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 349.