ДРАПІРО́ВКА, и, ж.
1. Завіса на вікні або на дверях з тканини, зібраної м’якими складками. Убраний [салон] не убого, але й не дуже розкішно, тільки фантастично, без великої симетрії; двері й вікна з драпіровками (Л. Укр., II, 1951, 5); // Спеціально призбирана в складки тканина, що використовується для обгортання, обтягування чого-небудь.
2. Дрібні незапрасовані складки на одязі для оздоблення його. Плаття з драпіровкою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 408.