ДРАТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. дратли́вий. — Не так воно буде, панове, як вам здається, — почав Сагайдачний, і ледве прихована дратливість бриніла в його тоні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 202); Найтяжчим у захворюванні на пелагру є розлад психіки — забутливість, дратливість, безсоння (Шк. гігієна, 1954, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 409.