ДРАТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дратува́ти 1. Знайоме посвистування якимось чином знову оживало, близьке, набридливе, дратуюче (Гончар, Маша.., 1959, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 409.