ДУЛІ́ВКА, и, ж. Наливка з груш дуль. Була [на столах] і вишнівка, і тернівка, і дулівка (Кв.-Осн., II, 1956, 241); Піп, не допивши дулівки і не попрощавшись з хазяїнами, вийшов із хати (Стор., І, 1957, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 434.