ДІАГНОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Ставити діагноз, визначати хворобу. Діагностувати крововиливи нерідко буває важко (Хвор. дит. віку, 1955, 20); На ранній стадії діагностувати це захворювання [рак легенів] важко (Веч. Київ, 3. XI 1958, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 293.