ДІАГОНА́ЛЬ, і, ж.
1. Пряма лінія між двома несуміжними вершинами многокутника або між двома вершинами многогранника, які не знаходяться на одній його грані. Дуже добрий перший хід у задачі 49 має ідею звільнення діагоналі для дії ферзя (Шах. композ.., 1957, 31).
По діагона́лі ру́хатися (бу́ти розташо́ваним, прове́деним і т. ін.) — не під прямим кутом; навскіс. Диван покривався широкою зеленою плахтою, а на його спинці по діагоналі пришпилювалася біла мережана доріжка (Руд., Вітер.., 1958, 32); Слон ходить і бере фігури противника, пересуваючись по діагоналях у всякий бік (Перша книга шахіста, 1952, 24).
2. Груба тканина з рубчиками по скісній лінії.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 293.