ДІАМАГНІ́ТНИЙ, а, е. Який має ознаки діамагнетизму. Ще дивніші властивості так званих діамагнітних тіл, наприклад цинку, свинцю, сірки, вісмуту: ці тіла відштовхуються від сильного магніту! (Цікава, фізика.., 1950, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 295.