ДІ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. діли́ти 1.
2. Математична дія, за допомогою якої дізнаються, скільки разів одна величина вміщається в другій, одно число — в другому або у якому відношенні вони знаходяться. Ділення відносних чисел є дія, з допомогою якої за даним добутком двох співмножників і одним із цих співмножників відшукують другий співмножник (Алг., І, 1956, 36); Діленням затрат на кількість центнерів зерна і стебел встановлено собівартість центнера зерна і стебел (Колг. Укр., 6, 1957, 15).
3. Дія і стан за знач. діли́тися 1; поділ, розчленування; // Біологічний процес безстатевого розмноження тваринних і рослинних клітин. Розмножуються бактерії здебільшого простим діленням (Мікроорг. і родюч. грунту, 1955, 6).
4. Віддаль між позначками на вимірювальній шкалі. Поклавши на ваги два мішки пшениці,.. селянин пильно стежив за рукою Аркадія Павловича, що пересувала по блискучому важелю з діленнями такий же блискучий хомутик (Шиян, Баланда, 1957, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 303.