ДІЛОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. ділови́тий. Висока ідейність і свідомість, організованість, діловитість, наполегливість і тверда дисципліна у праці, — ось риси, які повинні відзначати комуністів і комсомольців (Рад. Укр., 13.III 1962, 1); Москва вабили своєю діловитістю (Рибак, Час.., 1960, 697).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 305.