ДІЄПРИСЛІВНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до дієприслі́вник.
∆ Дієприслівнико́вий зворо́т — сполучення, що складається з дієприслівника, пояснювальних і залежних від нього слів. Дієприслівникові звороти після сполучників і, та виділяються комами (Худ. чит.., 1955, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 301.