ЕГОЇ́СТ, а, ч. Той, хто відзначається егоїзмом. Такий він мертвяк, такий грубий і дуже грубий егоїст (Коцюб., III, 1956, 157); Все це були егоїсти, які прагнули задовольнити лише власні інтереси (Грим., Подробиці.., 1956, 427).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 454.