ЕКЛАМПСІ́Я, ї, ж. Важке захворювання вагітних жінок (перев. на останніх місяцях вагітності), що супроводжується приступами корчів з утратою свідомості, посинінням і т. ін. При крововиливі в центральну нервову систему плода, при сифілісі, а також при еклампсії матерів діти особливо часто народжуються в стані асфіксії [ядухи] (Хвор. дит. віку, 1955, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 457.