ЕКСПЕРИМЕНТА́ТОРСТВО, а, с. Пристрасть до експериментування; заняття експериментами. Якими б обгрунтованими, авторитетними не були наукові рекомендації, вони завжди залишають простір для місцевого експериментаторства (Хлібороб Укр., 6, 1972, 11); Коли ж митець остаточно пориває з традиціями, як це й роблять модерністи, то нічого, крім безплідного експериментаторства, не виходить, об’єктивний критерій оцінки художнього твору зникає (Рад. літ-во, 8, 1967, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 680.