ЕКСПЛО́ЗІЯ, ї, ж., лінгв. Третя (остання) фаза артикуляції змичних приголосних звуків; вибух. Експлозія — остання, третя фаза артикуляції змичних приголосних, при якій активний мовний орган раптово відходить від пасивного і видихуване повітря.. виривається назовні (Сл. лінгв. терм., 1957, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 462.