ЕКСПЛУАТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Привласнення одними людьми продуктів праці інших людей, засноване на приватній власності на засоби виробництва. У первісній общині не було ні багатих, ні бідних, не було експлуатації людини людиною, не було класів (Іст. СРСР, І, 1956, 5).
2. Систематичне використання людиною продуктивних сил (родовищ корисних копалин, залізниць, машин і т. ін.). Творив він плани.. експлуатації мінеральних багатств краю (Фр., VI, 1951, 236); У цьому році було здано в експлуатацію Турксиб (Донч., V, 1957, 551).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 462.