Слово "експропріація" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЕКСПРОПРІА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Примусове відбирання майна в кого-небудь. Відбиваючи інтереси пригнобленого селянства, революційно-демократичний рух ставив вимоги повної експропріації поміщицьких земель (Іст. УРСР, І, 1953, 464); Поручик Гриньов пішов командиром каральних загонів, які, на вимогу поміщиків, шугали по Україні і катували селян за експропріацію… (Іщук, Вербівчани, 1961, 276).

2. Позбавлення засобів виробництва і колишнього соціального стану одного класу іншим. Питання про експропріацію дрібних землеробів має величезну вагу для розуміння і оцінки капіталізму в землеробстві взагалі (Ленін, 22, 1950, 70).

Експропріа́ція експропріа́торів — примусове позбавлення капіталістів і поміщиків власності на засоби виробництва і передача їх у руки трудящих під час пролетарської революції. Першим найважливішим соціально-економічним заходом робітничого класу, який прийшов до влади, є експропріація експропріаторів, соціалістичне усуспільнення засобів виробництва (Ком. Укр., 5, 1968, 19); Онопрій з ніг до голови зміряв Контроля Лисого. Чудернацький одяг, ще в революцію, при експропріації експропріаторів, тобто наших сільських поміщиків, здобутий Контролем Лисим, певно, зацікавив удівця Онопрія (Збан., Любов, 1957, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 464.