ЕКСТРЕМА́ЛЬНИЙ, а, е. Дуже значний, надзвичайний своїм виявом, силою, величиною і т. ін.; який відзначається таким виявом. У космосі речовина перебуває в гранично екстремальних умовах: вона дуже розріджена або щільна, й температура її дуже висока (Наука.., 11, 1972, 18); Складним математичним закономірностям підпорядковується розміщення листя на молодих стеблах рослин. Тут природа теж розв’язала екстремальну задачу (Знання.., 5, 1976, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 681.