Слово "жаління" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЖАЛІ́ННЯ1, я, с. Дія за знач. жали́ти. Жалили [медузи] ноги, тіло від них щеміло, мов від кропиви, але не так самого жаління Тоня боялась, — просто були їй нестерпні слизькі доторки цих морських потвор (Гончар, Тронка, 1963, 225).

ЖАЛІ́ННЯ2 , я, с., розм.

1. Почуття жалю, смутку; співчуття. Сльози [в дівчини] покотилися, посипались по личку. Тронулося серце Павла, та наче не з жаління, наче з радощів (Вовчок, І, 1955, 149).

2. Дія за знач. жалі́тися 1. Не дуже й докучав [Левко] жалінням Горпині, а тільки було все Ївзі розказує, що він страждає (Кв.-Осн., II, 1956, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 504.